Alegria is а myth...

- Сколько же вы живете? - неожиданно удивился сэр Джуффин.
- Ну, лет семьдесят-восемьдесят...А что?
- Вы умираете молодыми? Все до единого?

Здається, на нашій планеті залишитись "молодим" і піти в такому віці - це щастя! :)

Я придумаю свiт (Пустельник II)
[В. Якимець, О. Стасик, музична цитата А. Скулте]

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.
Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,
І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,
Склавши мрії в торбину, подамся на схід.
Я придумаю дощ і вогні над землею,
Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.

Подорозі собі, я придумаю квітень,
Буде справжня весна... Потім випаде сніг.
Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий,
І залишусь відразу на сотні доріг.

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер,
Спочиватиме попіл в холодних очах.
Буде спокій і сум, і у небі Юпітер,
Наді мною літатиме стомлений птах.

Він мені розповість, що йти далі даремно,
Де кінчається шлях, і спинився мій час.
Там дорогу нову, хтось придумав для мене,
Там усе не моє, і усе не для нас.

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.
Там не буде мети, і до неї дороги,
Там літатиме птах поряд з духом моїм.

За кожною успішною жінкою стоїть вражений чоловік...

Дєваньки, є бажання перевірити?;)))

Пів на третю ночі і не таке може трапитись...

Всі кому не скажеш відповідають що ремонт це дуууже надовго! Чесно, я вже була схильна погодитись з ними, але я нарешті ТУТ!!! Вже з початку тижня сиджу у відремонтованій квартирі в повному хаосі і бардаку... Все рівномірно присипене шаром будівельних залишків, здоровенних відер невідомо з чим, запчастинами стін, підлоги, меблів і ящики та море пакетиків з речима...пилюка пилюка пилюка

У кутку не мита сковорідка (бо помити ніде) і нова люста, відро з герметиком і пачка вина... Сиджу от на бильці дивана (бо стільці десь...ммм..незнаю навіть де), дивлюсть на почату пляшку горілки і думаю "коли ж це все скінчиться, а?!"

А за новим вікном небо затягнуте ковдрою сірих хмар і крізбь маленьку шпаринку в ній пробивається промінь сонця довгий, тонкий і осяйний, неземний...наче мотузка на небеса!!!

А взагалі я повернулась і не все так погано... Нарешті поставили ДВЕРІ в туалет і ванну, тому життя нарешті стане менш пікантним :)))

А тепер спати, спати, спати!!!!

Сильно, міцно вкопано в землю і буквально...
Велика, правда гладенька як коліно і холодна, але це вже щось...



Одна голова добре, а от дві (та ж які!), ще краще...правда ж ми чудові:)

Ото звірюка, мало того що коник-стрибунець, зелений так ще й до пива не байдужий...має всі задатки ірландського танцюриста:) так ще й на мене натрапив!



Світлина чудової semo4ka8

Ви знаєте, коли потрапляєш у грандіозний тотальний переїзд, викопування найдрібніших фінтіфлюшок з найдальших і найпотаємніших кутків... починаєш знаходити неймовірні речі, здавалось втрачені назавжди... Але за все треба платити і тоді одразу, чомусь, губиш те що тільки но було, щойно спаковано...

А ще коли робиш щось таке грандіозне і досить таки складне як переїзд (а це не маленький такий менінгіт на голову), то одразу до великої купи речей життя тобі підкидає ще парочку цікавих розваг... мабуть для тонусу мозку, м"язів та імунної системи (бідолаха паше на останні копійки енергії)...ну і взагалі перевірити навантаження, а мо щось відвалиться: нога рука...цікаво ж...

PS: бум-бу-рум...бухти-барахти.... хотіла написати тут щось розумне але пре і ковбасить %))) тому приємного і ненапряжного всім дня ;))))

( Під мікроскопом... )

Старое доброе зло...

Захотілось чогось естетично красивого... не слухаючи моїх прохань ну хоч щось показати у жж, автор посилаючись на свою рукопопість (нехай буду я прощена за цю єресь, на віки вічні;), так і не спромігся зробити це сам. Ну фсьо, паночку, ви попали... як вмію так і буде (працюю без цензури:Р)

( Саме цікаве я сховала тута:))) )

 А ще у мене в туалеті перегоріла лампочка....


P.S. піти в театр я не насмілюсь мабуть ще довго...

 Що наше життя:
не звикнеш - подохнеш,
не подохнеш - звикнеш.

 Як добре, що ми не пам"ятаємо усіх думок які проносяться в нашій голові у моменти відчаю та розгубленості.....ця "купа" єресі, правди та злоби просто убила б нас наступного ж дня.....натомість залишається лише тиша та порожнеча... 
(хоч невідомо яка із перспектив краща)

Ввечері п"ю пиво, наніч читаю гороскоп..... Людоньки та що ж це робиться!!!!!!!!

Боюсь не смерти я. О нет!
Боюсь исчезнуть совершенно.
                      М. Лермонтов

(вибачте за цитату, самій думати зараз дуже важко)

 Цікаво, це правда, що нас найбільше тягне туди де нас не чекають...

Ти завжди вільний змінити своє рішення і вибрати інше майбутнє - чи інше минуле...

 Як добре, що не існує загальних критеріїв визначення хорошості людини (в сенсі дуже хороша людина). У кожного вони свої власні, тому ми всі маємо шанс бути для когось дуже хорошою людиною.